Росія й надалі використовуватиме балістичні ракети для ударів по Україні, оскільки розуміє обмежені можливості української системи протиповітряної оборони у боротьбі з такими цілями. Про це заявив авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Державний музей авіації України Валерій Романенко.
За його словами, проблема протидії балістичним ракетам залишається одним із найбільших викликів для України. Росія розуміє ситуацію з обмеженою кількістю засобів перехоплення і намагається використовувати це у своїх цілях.
Водночас експерт зазначив, що говорити про різке збільшення кількості застосування балістики наразі немає підстав. На його думку, противник буде використовувати ракети поступово, враховуючи власні обмежені запаси.
Кількість запусків змінюється, але загроза залишається
За інформацією Повітряні сили України, у ніч на 8 липня Росія здійснила запуск п’яти балістичних ракет 9К720 Іскандер-М / С-400 із території окупованого Криму та Брянської області. Жодну з цих ракет українські сили не змогли перехопити.
Коментуючи ситуацію, Валерій Романенко наголосив, що ці показники не свідчать про масштабне нарощування застосування балістики.
«Сьогодні п’ять ракет, але були удари, коли запускали 24 і 23 балістичні ракети. Тому де тут нарощення?» — зазначив експерт.
За його словами, Росія використовуватиме балістичні ракети, користуючись тимчасовою нестачею в України засобів для їхнього знищення.
Водночас масштаби застосування залишатимуться залежними від виробництва та наявних запасів.
Запаси балістичних ракет у Росії не є безмежними
Романенко звернув увагу, що ракетні ресурси Росії поступово скорочуються.
За його оцінкою, станом на середину квітня 2026 року запас балістичних ракет у Росії становив близько 200 одиниць. Нині ця кількість могла зменшитися приблизно на 30–40 ракет.
Експерт пояснив, що попри використання ракет проти України, Росія не може повністю витратити всі наявні запаси.
«Проти України діють п’ять бригад із 18 існуючих. Забрати в них усі запаси теж не можуть», — зазначив він.
Це означає, що російське військове командування змушене враховувати необхідність збереження частини ракетного потенціалу для інших напрямків.
Чому балістичні ракети залишаються складною ціллю
Головна проблема для України полягає у специфіці балістичних ракет. Вони мають високу швидкість, складну траєкторію польоту та потребують спеціалізованих систем для ефективного перехоплення.
Звичайні засоби протиповітряної оборони не завжди можуть протидіяти таким цілям, тому особливе значення мають комплекси, створені саме для боротьби з балістикою.
Одним із головних засобів захисту є американські системи MIM-104 Patriot, однак кількість ракет-перехоплювачів до них обмежена.
Саме нестача таких боєприпасів створює додатковий тиск на українську систему оборони та змушує ретельно розподіляти наявні ресурси.
Чому сигнал тривоги іноді лунає вже під час атаки
Експерт також прокоментував ситуації, коли удари відбуваються раніше, ніж люди встигають отримати попередження про небезпеку.
На запитання, чи може це бути пов’язано з переміщенням пускових установок ближче до українського кордону, зокрема в Брянську область, Романенко відповів, що це не є основною причиною.
За його словами, навпаки — запуск із ближчих районів може дозволити швидше зафіксувати сам факт старту ракети, однак часу на реагування все одно залишається менше.
Експерт зазначив, що причина таких ситуацій пов’язана з іншими факторами роботи систем виявлення та реагування.
Що робити, якщо немає часу дістатися укриття
Романенко нагадав про базові правила безпеки у випадку ракетної загрози.
Якщо людина не встигає перейти до укриття після оголошення тривоги, варто використовувати правило двох стін — перебувати у внутрішній частині будівлі, де між людиною та зовнішнім середовищем є додаткові капітальні перегородки.
Це правило не замінює повноцінне укриття, але може допомогти зменшити ризики під час раптової атаки.
Нічна атака показала масштаб комбінованої загрози
Нічна атака 8 липня стала черговим прикладом використання Росією різних типів озброєння одночасно.
За даними Повітряних сил України, було застосовано дві протирадіолокаційні ракети Х-31П із акваторії Чорного моря, а також 169 ударних безпілотників різних типів, серед яких Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори.
Атаки здійснювалися з кількох напрямків — із території Росії, тимчасово окупованих районів України та інших районів запуску.
Загалом було зафіксовано 176 повітряних цілей, із яких 139 були знищені або подавлені засобами української оборони.
Однак п’ять балістичних ракет досягли цілей, що вкотре продемонструвало складність боротьби з такими загрозами.
Боротьба з балістикою потребує нових рішень
Радник міністра оборони України, фахівець у сфері радіотехнологій Сергій Бескрестнов раніше заявляв, що проблема балістичних ракет для України залишається актуальною, оскільки країна має обмежені можливості для їхнього перехоплення.
За його словами, Україна постійно звертається до міжнародних партнерів із проханням посилити спроможності протиракетної оборони.
Ситуація показує, що захист від балістичних ракет залежить не лише від кількості озброєння противника, а й від здатності України створити багаторівневу систему оборони — із сучасними радарами, засобами розвідки, попередження та достатньою кількістю перехоплювачів.
Поки ці можливості залишаються обмеженими, Росія й надалі використовуватиме балістичні ракети як інструмент тиску, намагаючись знайти слабкі місця в українській обороні.
