Польща зробила одну з найгучніших заяв щодо європейського майбутнього України за останній час. Віцепрем'єр-міністр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава не підтримає вступ України до Європейського Союзу, якщо українська влада не перегляне своє ставлення до діячів ОУН та УПА, зокрема до постаті Степан Бандера.
Відповідну заяву польський посадовець зробив в ефірі програми Gość Wydarzeń на телеканалі Polsat News. За його словами, питання історичної пам'яті є принциповим для Польщі, а позиція Варшави щодо цього залишається незмінною.
Косіняк-Камиш наголосив, що кожна країна, яка прагне стати членом Європейського Союзу, повинна відповідати низці вимог, серед яких важливе місце займають питання історичної відповідальності, взаємної поваги та добросусідських відносин. На його думку, використання символів та історичних постатей, які викликають гострі суперечки між сусідніми державами, може серйозно ускладнити процес переговорів про вступ.
Найбільший резонанс викликала його категорична заява: «З Бандерою Україна не вступить до Європейського Союзу». Польський віцепрем'єр підкреслив, що, на його переконання, європейська інтеграція має ґрунтуватися на взаємній довірі та повазі до історичної пам'яті всіх держав-членів ЄС.
Крім цього, Косіняк-Камиш заявив, що Польща самостійно визначатиме свою позицію щодо розширення Європейського Союзу. Він наголосив, що жодна країна чи міжнародна інституція не може диктувати Варшаві, як голосувати під час ухвалення рішень про вступ нових держав до ЄС.
«Нам ніхто не казатиме, як ми маємо голосувати за вступ тієї чи іншої держави до Європейського Союзу», – заявив польський урядовець.
Під час ефіру він також погодився із припущенням ведучого, що в українському політикумі нібито існують сили, які не зацікавлені у якнайшвидшому приєднанні України до Європейського Союзу. Водночас жодних конкретних доказів чи прізвищ він не навів.
Заява пролунала на тлі помітного загострення українсько-польської дискусії щодо історичних питань. Останніми тижнями тема історичної пам'яті дедалі частіше стає предметом політичних заяв як у Варшаві, так і в Києві.
Раніше президент Польщі Кароль Навроцький повідомив про рішення позбавити президента України Володимир Зеленський ордена Білого Орла. Підставою, за його словами, стало найменування одного з українських військових підрозділів на честь героїв УПА. Польський лідер також заявив, що його країна не погодиться на вступ до Європейського Союзу держави, яка, на його думку, не відмовилася від «культу тоталітаризму та насильства».
У відповідь на це низка українських чинних та колишніх посадовців заявили про намір повернути державні нагороди Польщі, що ще більше загострило політичну дискусію між країнами.
Ще одним сигналом стала заява лідера польської опозиційної партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський. Він закликав польську владу блокувати нові етапи переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу, якщо історичні суперечки не будуть врегульовані.
Водночас українська влада демонструє протилежний підхід. 28 червня, у День Конституції України, президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про Український національний пантеон. Документ передбачає формування єдиної державної політики щодо вшанування видатних українців, які зробили внесок у боротьбу за незалежність держави.
Коментуючи це рішення, глава держави наголосив, що Україна самостійно визначатиме свою політику історичної пам'яті та не дозволить зовнішнього втручання у це питання.
«Ніхто й ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати», – підкреслив Зеленський.
Попри гострі заяви, Польща залишається одним із ключових союзників України у сфері безпеки, військової допомоги та підтримки на міжнародній арені. Водночас історичні питання вже не вперше стають джерелом політичної напруги між двома країнами. Експерти зазначають, що процес вступу України до Європейського Союзу потребує одностайної підтримки всіх держав-членів, тому позиція Варшави може відігравати важливу роль під час майбутніх переговорів.
Наразі офіційний Київ не заявляв про готовність переглядати власну політику історичної пам'яті. Водночас розвиток ситуації свідчить, що тема історичної спадщини може залишатися одним із найскладніших питань українсько-польського діалогу навіть на тлі стратегічного партнерства та спільних безпекових викликів.