Записники Марії Кюрі й досі небезпечні: чому їх понад 100 років зберігають у свинці
Ім'я Марії Кюрі назавжди увійшло в історію світової науки завдяки відкриттю радію та полонію, а також фундаментальним дослідженням радіоактивності. Однак навіть через понад століття після її найважливіших відкриттів спадщина видатної вченої продовжує становити реальну небезпеку.
Лабораторні записники, у яких Марія Кюрі детально описувала свої експерименти з радієм, досі залишаються радіоактивними. Саме тому вони зберігаються у свинцевих контейнерах у Національній бібліотеці Франції, а дослідники можуть працювати з ними лише в захисному спорядженні та після підписання спеціальної відмови від претензій.
Про це повідомляє ScienceBlog.
Чому записи досі випромінюють радіацію
Наприкінці XIX — на початку XX століття Марія Кюрі та її чоловік П'єр Кюрі ще не усвідомлювали всієї небезпеки іонізуючого випромінювання.
Працюючи над відкриттям радію, вони щодня без спеціального захисту контактували з радіоактивними матеріалами, брали їх до рук, переносили у кишенях і навіть зберігали вдома.
Радіоактивні частинки осідали на лабораторних записах, одязі, меблях та інших предметах, залишаючи сліди, які не зникли навіть через понад сто років.
Як подружжя Кюрі добувало радій
Отримання радію було надзвичайно складним і виснажливим процесом.
У період із 1898 по 1902 рік Марія та П'єр Кюрі переробили близько 8 тонн уранової руди, щоб отримати лише одну десяту грама хлориду радію.
Майже чотири роки вони вручну подрібнювали руду, кип'ятили її та багаторазово очищували у старому сараї з протікаючим дахом, який використовували як лабораторію.
Пізніше Марія Кюрі згадувала, що годинами перемішувала киплячу масу важким залізним прутом і наприкінці дня була повністю знесиленою.
Відкриття, яке змінило світову науку
Попри неймовірні труднощі, відкриття радію стало справжнім проривом.
Речовина мала унікальні властивості: вона світилася в темряві, самостійно виділяла тепло та відкрила вченим шлях до глибшого розуміння природи радіоактивності.
Саме дослідження подружжя Кюрі стали фундаментом для подальшого розвитку ядерної фізики та радіаційної медицини.
Втім, самі дослідники тоді ще не знали, наскільки небезпечним може бути тривалий контакт із радієм.
Радіоактивними залишаються не лише записники
Сьогодні науковцям відомо, що період напіврозпаду радію-226 становить близько 1600 років.
Це означає, що навіть через понад століття його активність зменшилася лише незначною мірою.
Саме тому радіоактивними залишаються не лише лабораторні записи Марії Кюрі, а й деякі її особисті речі — меблі, кулінарні книги та предмети побуту, які нині зберігаються в Музеї Кюрі в Парижі.
Фахівці з радіаційної безпеки також виявляли сліди радіоактивного забруднення у будівлях французької столиці, де свого часу працювало подружжя вчених.
Як радіація вплинула на родину Кюрі
Багаторічний вплив випромінювання серйозно позначився на здоров'ї родини.
Марія Кюрі померла у 1934 році у віці 66 років від апластичної анемії. Сучасні дослідники пов'язують розвиток цього захворювання з тривалим впливом іонізуючого випромінювання.
Її донька, Ірен Жоліо-Кюрі, яка також присвятила життя дослідженню радіоактивності та отримала Нобелівську премію, померла від лейкемії.
Навіть останки Марії Кюрі досі залишаються радіоактивними. Коли у 1995 році прах вченої перепоховали в паризькому Пантеоні, труну додатково помістили у спеціальну свинцеву оболонку для захисту від випромінювання.
Відкриття, яке змінило медицину та фізику
Попри смертельний ризик для власного здоров'я, внесок Марії та П'єра Кюрі у світову науку важко переоцінити.
Саме відкриття радію дозволило Ернесту Резерфорду детально дослідити природу альфа-, бета- та гамма-випромінювання, заклавши основи сучасної ядерної фізики.
Крім того, дослідження Кюрі стали поштовхом до розвитку променевої терапії, яка сьогодні широко використовується для лікування онкологічних захворювань.
Особливо показовим є те, що подружжя свідомо відмовилося патентувати технологію отримання радію. Марія Кюрі була переконана, що наукові відкриття мають служити всьому людству, а не ставати джерелом особистого прибутку.
Минуло понад сто років, але її записники залишаються не лише безцінним історичним документом, а й нагадуванням про ціну великих наукових відкриттів та про те, наскільки важливою є безпека під час роботи з небезпечними речовинами.
