В Україні можуть суттєво змінитися правила оформлення рахунків за житлово-комунальні послуги. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує зробити систему нарахування тарифів більш відкритою та зрозумілою для споживачів. Якщо документ ухвалять, у кожній платіжці з'явиться спеціальний QR-код, за допомогою якого громадяни зможуть перевірити, з яких саме складових сформовано тариф.
Крім цього, законодавча ініціатива передбачає посилення відповідальності комунальних підприємств за помилки у розрахунках та додаткові гарантії для споживачів у регіонах, що постраждали від бойових дій.
У платіжках може з'явитися QR-код
Однією з головних новацій законопроєкту є обов'язкове розміщення QR-коду у всіх рахунках за житлово-комунальні послуги.
Сканувавши його смартфоном, споживач зможе перейти на спеціальну сторінку з детальною інформацією про тариф, який застосовується саме до цієї послуги.
Таким чином українці отримають можливість швидко перевірити, з яких витрат складається сума, зазначена у квитанції, без необхідності окремо звертатися до постачальника послуг або шукати інформацію на різних сайтах.
Що таке тарифна декларація
Документ також пропонує запровадити так звану тарифну декларацію.
Це офіційний документ, у якому детально пояснюватиметься економічне обґрунтування кожного тарифу.
Зокрема, у декларації мають бути зазначені:
виробнича собівартість послуги;
адміністративні витрати підприємства;
прибуток виконавця;
податки та збори;
інші складові, які впливають на остаточну вартість тарифу.
Фактично споживачі зможуть побачити повну структуру ціни, а не лише підсумкову суму до сплати.
Навіщо потрібні такі зміни
Автори законопроєкту вважають, що відкритість інформації допоможе зробити систему житлово-комунальних тарифів більш прозорою.
Сьогодні багато українців не розуміють, як саме формується вартість водопостачання, теплопостачання, вивезення сміття чи інших комунальних послуг.
Запровадження тарифних декларацій, на думку ініціаторів документа, дозволить підвищити довіру між споживачами та підприємствами, а також спростить контроль за правильністю нарахувань.
Комунальні підприємства можуть почати штрафувати
Ще однією важливою новацією законопроєкту є посилення відповідальності за помилки у платіжках.
Якщо виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку неправильно нарахує суму до сплати, він буде зобов'язаний не лише виправити помилку, а й компенсувати споживачу завдані збитки.
Окрім цього, пропонується запровадити фінансовий штраф.
Його розмір дорівнюватиме різниці між неправильно нарахованою сумою та реальною вартістю послуги.
Водночас законопроєкт встановлює максимальне обмеження: штраф не може перевищувати десятикратну вартість відповідної комунальної послуги за той період, у якому було допущено помилку.
Додатковий захист під час воєнного стану
Документ також містить окремі положення щодо захисту споживачів, які проживають у регіонах, що постраждали від війни.
На період дії воєнного стану пропонується заборонити припиняти або обмежувати надання житлово-комунальних послуг людям, які проживають у областях, де ведуться активні бойові дії або розташовані тимчасово окуповані Росією території.
Таким чином законодавці прагнуть гарантувати безперервне забезпечення базовими комунальними послугами навіть у найскладніших умовах.
Чи набули ці зміни чинності
Наразі йдеться лише про законодавчу ініціативу.
Законопроєкт уже зареєстровано у Верховній Раді та передано на розгляд профільного парламентського комітету.
Після цього документ має пройти обговорення, розгляд у сесійній залі парламенту та отримати підтримку більшості народних депутатів. Лише після ухвалення та підписання Президентом нові правила можуть набути чинності.
Тема тарифів залишається актуальною
Питання житлово-комунальних тарифів останнім часом дедалі частіше стає предметом суспільних дискусій.
Раніше повідомлялося, що «Київводоканал» планує переглянути тарифи до економічно обґрунтованого рівня. Водночас столична влада поки не визначила остаточну дату можливого запровадження нових цін для мешканців Києва.
Також на початку липня стало відомо про випадки примусового стягнення майна через значні борги за комунальні послуги. Зокрема, у столиці було конфісковано квартиру пенсіонера, заборгованість якого сягнула близько 875 тисяч гривень.
Якщо запропоновані зміни будуть підтримані парламентом, українці отримають значно більше можливостей контролювати правильність нарахування комунальних платежів. Водночас постачальники послуг нестимуть більшу відповідальність за помилки, а сама система формування тарифів може стати більш відкритою та зрозумілою для споживачів.
