Південнокорейський суд виніс довічний вирок експрезиденту Юну Сок Йолю за спробу воєнного стану

Рішення суду в Сеулі щодо Юна Сок Йоля стало безпрецедентним для Південної Кореї: колишнього главу держави засуджено до довічного ув’язнення за дії, які прокуратура назвала загрозою ліберально-демократичному конституційному ладу та спробою підірвати роботу Національної асамблеї і виборчої системи



Політичний землетрус у Сеулі

У Південній Кореї розгорнулася подія, яка вже увійшла в історію країни як одна з найгучніших судових справ проти колишнього глави держави. Суд у Сеулі засудив 65-річного Юна Сок Йоля до довічного ув’язнення за спробу запровадження воєнного стану у 2024 році. Це рішення стало кульмінацією глибокої політичної кризи, що сколихнула південнокорейське суспільство та поставила під сумнів межі президентських повноважень.

За даними агентства Reuters, прокурори вимагали для експрезидента смертної кари, наголошуючи на винятковій тяжкості інкримінованих дій. Вони стверджували, що неконституційне і незаконне введення воєнного стану підірвало функціонування Національної асамблеї та Виборчої комісії. На думку обвинувачення, такі кроки фактично зруйнували ліберально-демократичний конституційний лад, який формувався десятиліттями після авторитарного минулого країни.

Цей вирок став сигналом не лише для політичної еліти, а й для всього суспільства Південної Кореї. Країна, що пережила військові режими у ХХ столітті, особливо чутливо реагує на будь-які спроби обмеження демократичних процедур. Саме тому справа Юна Сок Йоля викликала такий резонанс – вона торкнулася історичної пам’яті та страхів перед поверненням до практик минулого.

У центрі обговорень опинилося питання: чи може президент у кризовий момент розширити свої повноваження, не порушуючи Конституцію? Суд дав однозначну відповідь, визнавши дії експрезидента злочинними. Таким чином Південна Корея продемонструвала, що принцип верховенства права залишається непорушним навіть щодо найвищих посадовців.

Реакція суспільства була неоднозначною. Частина громадян сприйняла довічний вирок як необхідний крок для збереження демократичного ладу. Інші ж вважають рішення надто суворим і політично вмотивованим. Проте беззаперечним є одне: країна переживає переломний момент у своїй сучасній історії.

Аргументи обвинувачення і позиція захисту

Прокурори у своїх виступах наголошували, що спроба запровадження воєнного стану в 2024 році не мала достатніх правових підстав. Вони підкреслювали, що рішення Юна Сок Йоля було неконституційним і суперечило базовим принципам демократичного управління. На їхню думку, це був крок, який створював небезпечний прецедент для всієї політичної системи Південної Кореї.

Особливу увагу обвинувачення приділило впливу цих дій на роботу Національної асамблеї та Виборчої комісії. Прокурори заявили, що функціонування ключових державних інституцій було поставлене під загрозу, що могло призвести до дестабілізації країни. У січні вони публічно наголосили: запровадження воєнного стану фактично руйнувало ліберально-демократичний конституційний лад.

Водночас Юн Сок Йоль категорично заперечує звинувачення. Він наполягає, що як президент мав законні повноваження оголосити воєнний стан. За його словами, дії були спрямовані на те, щоб привернути увагу до перешкоджання опозиційними партіями роботі уряду. Він стверджує, що діяв в інтересах стабільності держави.

Захист також акцентував на політичному контексті подій. Адвокати наголошували, що країна перебувала у стані глибокого протистояння між владою та опозицією. На їхню думку, рішення президента було спробою подолати параліч управління, а не атакою на демократію.

Проте суд, розглянувши всі аргументи, став на бік обвинувачення. Вирок у вигляді довічного ув’язнення свідчить про те, що судова система Південної Кореї розцінила дії експрезидента як надзвичайно серйозний злочин проти конституційного порядку.

Передісторія справи та ширший контекст

Це не перший вирок у справах, пов’язаних із Юном Сок Йолем. 16 січня суд у Сеулі вже виніс йому перший вирок за звинуваченнями у перешкоджанні спробам його арешту після невдалої спроби запровадити воєнний стан. Тоді експрезидент отримав 5 років позбавлення волі. Той процес став прологом до нинішнього рішення.

Окремо резонанс викликала справа колишньої першої леді Кім Кьон Хі. 28 січня суд Сеула засудив її до одного року і восьми місяців тюремного ув’язнення за отримання розкішних подарунків від Церкви об’єднання в обмін на очікувані ділові послуги. Ця справа додала скандалу політичного забарвлення та підірвала довіру до оточення експрезидента.

Варто зазначити, що в історії Південної Кореї вже були випадки засудження колишніх лідерів. Проте вимога смертної кари у справі Юна Сок Йоля стала винятковою. Востаннє смертний вирок у країні виносили у 2016 році, але з 1997 року жодного засудженого не було страчено. Це підкреслює складність і символічність нинішнього процесу.

Судове рішення демонструє глибину інституційних змін, яких зазнала Південна Корея за останні десятиліття. Країна, що пройшла шлях від авторитаризму до демократії, сьогодні показує готовність притягувати до відповідальності навіть тих, хто обіймав найвищу посаду в державі.

Цей процес став своєрідним тестом на міцність демократичних інститутів. Він засвідчив, що верховенство права у Південній Кореї має реальний зміст, а не є лише декларацією. Незалежно від політичних симпатій, справа Юна Сок Йоля вже змінила політичний ландшафт країни і залишиться в її історії як попередження про межі влади та відповідальність перед законом.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Тихоокеанський регіон, із заголовком: "Південнокорейський суд виніс довічний вирок експрезиденту Юну Сок Йолю за спробу воєнного стану".

Матеріал підготував(-ла): Максим Третяк

Новину опубліковано: 21 лютого 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Закупівля бронежилетів за подвійною ціною: суд виніс вирок у справі про мільйонні збитки для «Укренерго»

ВАКС затвердив угоду зі ще одним фігурантом резонансної справи про закупівлю бронежилетів для «Укренерго». Обвинувачений визнав провину, погодився відшкодувати мільйонні збитки та надати викривальні свідчення.

Зарплати в Україні стрімко перевищили 30 тисяч гривень: хто отримує майже 77 тисяч на місяць, а хто залишається серед найменш оплачуваних

Середня заробітна плата в Україні продовжує зростати та вже перевищила психологічну позначку у 30 тисяч гривень. Проте різниця між регіонами й галузями залишається колосальною, а мільярдні борги із виплати зарплат лише загострюють проблему.

Названо країну з найчистішими пляжами у світі: вона вдруге поспіль стала абсолютним лідером

Опубліковано новий світовий рейтинг пляжів із міжнародною екологічною відзнакою Blue Flag — перше місце знову посіла країна, яка випередила Грецію, Туреччину та Італію

Військовим почали нараховувати нові доплати: хто вже у липні отримає додаткові 10 тисяч гривень і від чого залежить сума виплат

У Міністерстві оборони пояснили, як нараховуватимуть нові виплати військовослужбовцям. Додаткові 10 тисяч гривень за службу в тилу за червень виплачують окремо, а бойові надбавки залежатимуть від підтвердження виконаних завдань та наказів командирів.

Покоління Z обурюється цими правилами життя: 10 реалій дорослості, які рано чи пізно доводиться прийняти кожному

Робота без мрії, телефонні дзвінки, компроміси у стосунках і повільний шлях до успіху — експерти пояснили, чому саме ці речі молодь найчастіше називає несправедливими, хоча вони є невід'ємною частиною дорослого життя.

Масований удар по енергосистемі України: після нічної атаки без світла залишилися жителі шести областей

Після комбінованої ракетно-дронової атаки Росії в кількох регіонах України зафіксували нові знеструмлення. В «Укренерго» повідомили про пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури та початок аварійно-відновлювальних робіт.

Європейські новини:

«Припиніть усю торгівлю»: Трамп жорстко розкритикував Іспанію та закликав розірвати відносини

Президент США назвав Іспанію «безнадійною», звинуватив її у неналежному виконанні зобов’язань перед НАТО та запропонував припинити торгівлю й офіційні контакти

НАТО готує найбільше розширення паливної мережі з часів холодної війни: східний фланг отримає захист на випадок кризи

Союзники наблизилися до масштабної угоди про продовження військової паливної інфраструктури до Східної Європи та Туреччини, що може коштувати десятки мільярдів доларів.

Україна наближається до нового етапу інтеграції з ЄС: шостий кластер можуть відкрити вже 14 липня

Європейський Союз готується відкрити для України та Молдови переговорний кластер «Зовнішні відносини», що стане черговим важливим кроком на шляху до членства в ЄС.