Небезпечний делікатес: як зростання споживання бушміту в Нігерії загрожує здоров’ю і природі

Популярність м’яса диких тварин у містах Нігерії зростає, викликаючи тривогу лікарів і екологів.



Під імпровізованим навісом на околиці Абуджі місцеві продавці готують на вугіллі шматки м’яса, яке відрізняється від звичних для Заходу страв. Замість яловичини чи курятини — антилопа, кажан, варан або дикобраз. Для нігерійців це традиційний делікатес, відомий як бушміт. Попри офіційну заборону торгівлі, попит на нього різко зріс у містах.

Ще донедавна бушміт залишався переважно сільським явищем, але нині його споживають не лише мешканці сіл, а й жителі мегаполісів. За даними Wildlife Conservation Society, понад дві п’ятих міських нігерійців скуштували його за останній рік, що майже вдвічі більше, ніж у 2018 році. М’ясо диких тварин продають поруч із легальною худобою на ринках, а тіньовий обіг бушміту у світі оцінюється Всесвітнім банком у $7,8–10 мільярдів щорічно.

Проте лікарі попереджають: традиція може перетворитися на масштабну загрозу здоров’ю. Всесвітня організація охорони здоров’я нагадує, що три чверті нових інфекційних захворювань виникли від контакту з тваринами. Спалах Еболи 2014 року пов’язують із вживанням кажанів, а COVID-19, за припущеннями вчених, теж має зоонозне походження. «Це не лише локальна проблема, а потенційна глобальна небезпека», — зазначає віцепрезидент Нігерійської медичної асоціації Ушакума Анемга.

Загроза посилюється умовами торгівлі. М’ясо розрубують просто неба, без санітарного контролю та захисного одягу. За словами дослідниці зоонозних хвороб Нусірат Елелу, саме обробка туш створює «тихі шляхи» для нових інфекцій. Хоча країна вдосконалила систему реагування на спалахи, механізми раннього виявлення небезпечних хвороб досі ненадійні. «Ми сидимо на бомбі сповільненої дії», — попереджає науковиця.

Окрім ризиків для здоров’я, бушміт загрожує біорізноманіттю. Професор Університету Уйо Едем Еніанг стверджує, що мисливці винищують усе підряд — від кроликів до слонів. За його словами, деякі види можуть зникнути безповоротно. Мисливців приваблюють високі ціни: рідкісний звір може коштувати понад мільйон найр, що стимулює безконтрольне винищення.

Попри законодавчу заборону вбивати захищені види, контроль залишається слабким. Продавці часто видають м’ясо рідкісних тварин за дозволену дичину, а поліція й митники нерідко не здатні відрізнити види. Самі ж правоохоронці іноді входять до кола покупців. Навіть збільшені штрафи до пів мільйона найр та загроза п’яти років ув’язнення не зупиняють торгівців.

Мисливці, як-от Оладосу Аделані із півдня країни, визнають: клієнтами стають усі — від місцевих чиновників до силовиків. Для них це джерело доходу, яке важко замінити. Таким чином, боротьба з нелегальною торгівлею стає ще складнішою.

Нігерійський приклад ілюструє глобальну дилему: традиційна їжа та культурна спадщина проти ризику нових пандемій і втрати дикої природи. Якщо влада не посилить контроль і не створить альтернатив для мисливців, країна може опинитися перед подвійною кризою — санітарною й екологічною.


Ця новина була опублікована у розділі: Африка, із заголовком: "Небезпечний делікатес: як зростання споживання бушміту в Нігерії загрожує здоров’ю і природі".

Матеріал підготував(-ла): Антон Коновалець

Новину опубліковано: 04 вересня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Пенсія понад 20 тисяч гривень: хто в Україні може отримувати такі виплати

Для більшості пенсіонерів така сума залишається недосяжною, однак закон передбачає значно вищі гарантовані виплати для окремих категорій громадян.

ВПО можуть залишитися без виплат: ПФУ назвав 7 причин, які варто перевірити вже зараз

Пенсійний фонд пояснив, через які покупки, заощадження, майно та тривале перебування за кордоном можна втратити допомогу на проживання.

Повернення українок може змінити майбутнє України: демографиня назвала головну умову

Висока зарплата за кордоном — не єдиний фактор, який утримує українок від повернення. Для багатьох вирішальним може стати можливість знову працювати за фахом і повернути професійний статус.

«Спадщина Вороновелів. Чотирнадцятий вогонь»: коли троє братів стають викликом для порядку, що існував шість століть

У Соборі завжди було тринадцять вогнів. Після приходу Марка, Єгора й Данила загорівся ще один. Вороновели не просили крісла чи влади — але тепер усьому прихованому світу доведеться вирішити, що означає Чотирнадцятий.

«Спадщина Вороновелів. Перша опівніч»: родина, яка прокидається разом із силою, від якої її приховували роками

Троє братів повертаються додому після загибелі батьків і дізнаються, що їхнє прізвище означає значно більше, ніж вони знали. Так починається історія Вороновелів.

Сусід димить на балконі, а квартира перетворюється на «курилку»: чи можна його покарати

Куріння на власному балконі прямо не заборонене законом, але це не дає права ігнорувати інтереси сусідів. У деяких випадках порушнику може загрожувати відповідальність.

Європейські новини:

Patriot для України можуть з’явитися швидше: Данія зробила гучну заяву про захист неба

Захід має додаткові можливості для посилення української ППО, однак для передачі систем Patriot потрібне політичне рішення союзників, заявила Метте Фредеріксен.

«Спадщина Вороновелів. Полювання почалося»: коли повернення трьох братів стає загрозою для всього прихованого світу

Вороновели більше не приховані. Їхню кров упізнають старі Доми, їхні імена входять у Вінець, поруч з’являються перші союзники — а невідомий ворог уже призначає ціну за трьох братів.

Україна готує авіаційний прорив: іноземні винищувачі можуть виробляти просто всередині країни

Контракти на постачання західних бойових літаків уже передбачають локалізацію виробництва та обслуговування, але все залежатиме від безпекової ситуації.