Європейський Союз знову зіткнувся з серйозними суперечностями навколо посилення санкцій проти Росії. На цьому тлі прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс виступив із різкою заявою, звинувативши окремі країни ЄС у тому, що вони отримують значні прибутки від війни та фактично гальмують ухвалення важливих рішень.
За словами латвійського прем’єра, для деяких європейських держав повномасштабна війна Росії проти України перетворилася не лише на політичний виклик, а й на джерело значних фінансових доходів. Політик наголосив, що одночасно прагнути заробляти на існуючій ситуації та домагатися якнайшвидшого миру неможливо.
«Деякі країни заробляють на цьому великі гроші. Питання в тому, що ви хочете: заробляти гроші чи досягти миру? Мати і те, й інше одночасно не вийде», – заявив Андріс Кулбергс, слова якого наводить агентство Reuters.
Новий пакет санкцій знову опинився під загрозою
Причиною жорсткої критики стала затримка з ухваленням 21-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії. Документ вважається одним із наймасштабніших за останній час і передбачає суттєве посилення економічного тиску на Москву.
Зокрема, новий пакет містить санкції проти близько 250 фізичних та юридичних осіб, які, за оцінкою ЄС, пов’язані з підтримкою російської агресії. Крім того, пропонується розширити обмеження щодо російського скрапленого природного газу (СПГ), а також посилити контроль над схемами обходу вже чинних санкцій.
Однак погодити документ державам-членам поки не вдалося. Переговори тривають уже кілька днів, але окремі країни продовжують блокувати окремі положення санкційного пакета.
Латвія звинувачує Болгарію у блокуванні санкцій
Особливо різко Андріс Кулбергс висловився щодо позиції Болгарії. На його думку, використання права вето стосовно окремих положень санкцій фактично має серйозні наслідки для України.
Прем’єр Латвії заявив, що затягування із запровадженням нових обмежень означає продовження фінансування російської військової машини, яка щодня завдає ударів по українських містах і позиціях Сил оборони України.
На його переконання, бездіяльність щодо російського «тіньового флоту» та експорту російського СПГ дозволяє Кремлю отримувати додаткові доходи, які використовуються для продовження війни.
Чому ЄС не може домовитися
Проблеми із затвердженням нового пакета санкцій виникають уже не вперше. За інформацією європейських дипломатів, 15 липня країни ЄС третій день поспіль не змогли досягти компромісу щодо нових обмежень.
Через це посли держав-членів були змушені перенести переговори на 22 липня. Одночасно вони вирішили ще щонайменше на тиждень залишити без змін чинну верхню межу цін на російську нафту — 44,10 долара за барель.
Серед країн, які висловлювали зауваження до нового санкційного пакета, раніше також називали Грецію. За інформацією Financial Times, Афіни намагалися захистити інтереси судноплавної компанії Dynagas, що належить грецькому бізнесмену Джорджу Прокопіу.
Що входить до 21-го пакета санкцій
Попри затримки з погодженням, новий санкційний пакет вважається одним із найжорсткіших за весь час повномасштабної війни.
Документ передбачає:
запровадження санкцій проти ще близько 250 фізичних та юридичних осіб;
розширення обмежень щодо російських банків;
посилення санкцій проти суден, які використовуються для транспортування російської нафти в обхід міжнародних обмежень;
нові заходи проти експорту російського скрапленого природного газу;
боротьбу з механізмами обходу вже чинних санкцій.
Водночас під час обговорення проєкту деякі пропозиції вже були переглянуті. З остаточної редакції вилучили заборону на імпорт російської риби, а також пом’якшили окремі правила щодо видачі віз колишнім військовослужбовцям РФ.
Санкційний тиск може посилитися і з боку США
Паралельно із дискусіями в Європейському Союзі триває робота над новими санкціями у Сполучених Штатах.
Нещодавно група американських сенаторів представила масштабний двопартійний законопроєкт, який передбачає суттєве посилення економічного тиску на Росію. Автори документа закликали Конгрес якомога швидше розглянути ініціативу та присвятили її пам’яті одного з головних авторів законопроєкту — покійного сенатора Ліндсі Грема.
На тлі затягування переговорів у Брюсселі дедалі більше європейських політиків закликають до швидшого ухвалення санкційних рішень. На їхню думку, кожне зволікання дозволяє Росії зберігати джерела доходів, необхідні для фінансування військових дій, тоді як ефективність санкцій значною мірою залежить від єдності та рішучості всіх держав Європейського Союзу.
