Африканський демарш проти Гааги: чому три держави залишають Міжнародний кримінальний суд

Рішення Буркіна-Фасо, Малі та Нігеру про вихід з МКС загострює глобальні протиріччя і відкриває новий фронт для політичних маневрів у відносинах з Росією



Африка на роздоріжжі міжнародного права

Коли три африканські країни – Буркіна-Фасо, Малі та Нігер – оголосили про свій вихід з Міжнародного кримінального суду, це стало гучним сигналом не лише для регіону, а й для всієї світової спільноти. Такий крок не зводиться до технічного рішення щодо міжнародних інституцій. Це глибокий політичний жест, що демонструє відмову від правил, які впродовж десятиліть вважалися основою глобальної системи правосуддя.

Заява трьох держав пролунала різко та без застережень: вони назвали МКС інструментом неоколоніального гноблення і відмовилися визнавати його юрисдикцію. За словами африканських лідерів, Гаага не спромоглася забезпечити справедливий підхід і довела свою нездатність притягувати до відповідальності тих, хто вчиняє військові злочини, геноцид чи агресію.

Сам факт, що рішення ухвалили саме військові уряди, які прийшли до влади після переворотів, змушує замислитися над глибинними мотивами. Для одних це захист власних режимів від потенційних судових переслідувань. Для інших – демонстрація солідарності в боротьбі проти зовнішнього тиску і небажання підкорятися міжнародним структурам, які, на їхню думку, служать інтересам лише обраних держав.

Водночас цей крок не можна розглядати ізольовано. Він тісно вписується у ширшу геополітичну картину, де Африка стає полем конкуренції між Заходом та Росією.

Тіні історії та сучасні страхи

МКС було створено у 2002 році як символ нового етапу міжнародної справедливості. Його завданням стало переслідування злочинів геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Однак реальність виявилася складнішою: більшість справ, відкритих за два десятиліття, стосувалися саме африканських країн.

Це породило відчуття дискримінації й підозру, що міжнародний суд обрав Африку як зручну мішень, уникаючи протистояння з більш потужними державами. Африканські лідери неодноразово наголошували, що справедливість не може бути вибірковою, інакше вона втрачає сенс.

Для Буркіна-Фасо, Малі та Нігеру це питання ще й внутрішньої безпеки. Їхні армії неодноразово звинувачували у злочинах проти цивільного населення під час боротьби з радикальними угрупованнями. Залишаючись у системі МКС, вони ризикували опинитися під міжнародними слідствами, які могли б поставити під сумнів легітимність їхніх режимів.

У цьому контексті відмова від суду виглядає як спосіб убезпечити себе від зовнішнього контролю. Але за цим стоїть і ширша ідеологічна рамка – прагнення до суверенітету, звільнення від «диктату» західних структур, який, на думку військових урядів, не залишає місця для власних шляхів розвитку.

Російський фактор та геополітичні ставки

Неможливо не помітити, що вихід трьох країн із МКС відбувається на тлі їхнього зближення з Росією. Від 2020 року Москва активно зміцнює позиції в регіоні, пропонуючи військову допомогу, політичну підтримку та альтернативу західним моделям співпраці.

Факт, що ордер МКС на арешт Володимира Путіна залишається чинним, надає ситуації особливої ваги. Відмова африканських держав визнавати суд може сприйматися як непряме послаблення його позицій і як своєрідний захист для російського лідера. Це не означає прямого зняття загрози, але посилає сигнал, що не всі країни світу готові виконувати рішення Гааги.

Водночас Москва отримує додаткові аргументи у власній інформаційній кампанії: мовляв, навіть незалежні держави Африки не довіряють міжнародним інституціям, які підконтрольні Заходу. Такий дискурс допомагає Кремлю будувати образ глобальної боротьби проти несправедливості, хоча насправді він переслідує власні стратегічні інтереси.

Для африканських країн союз із Росією стає шансом на зміцнення обороноздатності та політичного суверенітету. Але водночас це створює нові ризики, адже вони все більше відходять від багатосторонніх структур, які, попри недоліки, залишаються важливим майданчиком для вирішення конфліктів.

Міжнародна реакція та правові наслідки

На момент оголошення свого рішення три країни ще не отримали офіційної відповіді від МКС. Згідно з міжнародним правом, вихід із суду набирає чинності через рік після повідомлення ООН. Це означає, що у світової спільноти є час на переговори та пошук компромісу.

Проте реакція багатьох експертів уже очевидна: такий крок підриває авторитет Гааги й може стати прикладом для інших держав, які сумніваються в неупередженості суду. Якщо цей процес набере обертів, світ ризикує опинитися в ситуації, коли універсального механізму для покарання за найтяжчі злочини просто не залишиться.

З іншого боку, у самій Африці також немає єдності. Частина країн продовжує співпрацю з МКС, вважаючи його важливим інструментом проти диктаторів і військових режимів. Це створює лінію розколу всередині континенту, де питання справедливості переплітається з питанням політичної лояльності.

Внутрішні виклики та майбутні перспективи

Рішення про вихід з МКС тісно пов’язане з внутрішніми проблемами Буркіна-Фасо, Малі та Нігеру. Усі вони пережили перевороти, борються з потужними збройними угрупованнями і намагаються зберегти контроль над територіями. У таких умовах міжнародна критика сприймається як загроза, а не як допомога.

Створення власних механізмів правосуддя, про які заявили лідери, звучить амбітно, але викликає сумніви. Чи зможуть вони бути неупередженими, якщо контроль над ними триматимуть ті самі військові, яких звинувачують у злочинах? Це питання залишатиметься відкритим і може визначити майбутнє довіри до нових інституцій.

Для світової спільноти ця ситуація є викликом. Вона змушує переглянути не лише функціонування МКС, а й саму концепцію міжнародної справедливості. Якщо суд втрачає легітимність у очах цілих регіонів, то чи може він виконувати свою місію?

Водночас це нагадування: справедливість не може бути вибірковою. Якщо світ прагне, щоб найтяжчі злочини не залишалися безкарними, правила мають діяти для всіх – незалежно від сили, впливу чи геополітичного статусу.


Ця новина була опублікована у розділі: Африка, із заголовком: "Африканський демарш проти Гааги: чому три держави залишають Міжнародний кримінальний суд".

Матеріал підготував(-ла): Євген Коновалець

Новину опубліковано: 24 вересня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Закупівля бронежилетів за подвійною ціною: суд виніс вирок у справі про мільйонні збитки для «Укренерго»

ВАКС затвердив угоду зі ще одним фігурантом резонансної справи про закупівлю бронежилетів для «Укренерго». Обвинувачений визнав провину, погодився відшкодувати мільйонні збитки та надати викривальні свідчення.

Зарплати в Україні стрімко перевищили 30 тисяч гривень: хто отримує майже 77 тисяч на місяць, а хто залишається серед найменш оплачуваних

Середня заробітна плата в Україні продовжує зростати та вже перевищила психологічну позначку у 30 тисяч гривень. Проте різниця між регіонами й галузями залишається колосальною, а мільярдні борги із виплати зарплат лише загострюють проблему.

Названо країну з найчистішими пляжами у світі: вона вдруге поспіль стала абсолютним лідером

Опубліковано новий світовий рейтинг пляжів із міжнародною екологічною відзнакою Blue Flag — перше місце знову посіла країна, яка випередила Грецію, Туреччину та Італію

Військовим почали нараховувати нові доплати: хто вже у липні отримає додаткові 10 тисяч гривень і від чого залежить сума виплат

У Міністерстві оборони пояснили, як нараховуватимуть нові виплати військовослужбовцям. Додаткові 10 тисяч гривень за службу в тилу за червень виплачують окремо, а бойові надбавки залежатимуть від підтвердження виконаних завдань та наказів командирів.

Покоління Z обурюється цими правилами життя: 10 реалій дорослості, які рано чи пізно доводиться прийняти кожному

Робота без мрії, телефонні дзвінки, компроміси у стосунках і повільний шлях до успіху — експерти пояснили, чому саме ці речі молодь найчастіше називає несправедливими, хоча вони є невід'ємною частиною дорослого життя.

Масований удар по енергосистемі України: після нічної атаки без світла залишилися жителі шести областей

Після комбінованої ракетно-дронової атаки Росії в кількох регіонах України зафіксували нові знеструмлення. В «Укренерго» повідомили про пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури та початок аварійно-відновлювальних робіт.

Європейські новини:

«Припиніть усю торгівлю»: Трамп жорстко розкритикував Іспанію та закликав розірвати відносини

Президент США назвав Іспанію «безнадійною», звинуватив її у неналежному виконанні зобов’язань перед НАТО та запропонував припинити торгівлю й офіційні контакти

НАТО готує найбільше розширення паливної мережі з часів холодної війни: східний фланг отримає захист на випадок кризи

Союзники наблизилися до масштабної угоди про продовження військової паливної інфраструктури до Східної Європи та Туреччини, що може коштувати десятки мільярдів доларів.

Україна наближається до нового етапу інтеграції з ЄС: шостий кластер можуть відкрити вже 14 липня

Європейський Союз готується відкрити для України та Молдови переговорний кластер «Зовнішні відносини», що стане черговим важливим кроком на шляху до членства в ЄС.